• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Виховна робота

Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованого життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому мета сучасного освітнього процесу — не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

Школа виконує важливу роль у справі виховання і формування свідомості молодого покоління. Тому для різнобічного і гармонійного розвитку зростаючої особистості потрібно, щоб освітній процес будувався не тільки на науковому осмисленні дійсності, а й на духовних, моральних і культурних цінностях українського народу і всього людства.

ПРОГРАМА ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ

Основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність. Провідною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе. Набирає сили тенденція гармонійного поєднання інтересів учасників виховного процесу: вихованця, котрий прагне до вільного саморозвитку і збереження своєї індивідуальності; суспільства, зусилля якого спрямовуються на моральний саморозвиток особистості; держави, зацікавленої у тому, щоб діти зростали громадянами-патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце у цивілізованому світі. Стан духовної культури і моралі суспільства, як у світі, так і в Україні, викликає занепокоєння.

МЕТА ТА ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ

Метою виховання у Ступичненській загальноосвітній школі є формування морально-духовної, життєво компетентної особистості,громадянина, майбутнього сім'янина, професіонала. Виховна мета є спільною для всіх ланок системи виховання та є критерієм ефективності виховного процесу.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ

Принцип національної спрямованості. Передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідного краю, свого народу ставлення до його культури; повагу, толерантне ставлення до культури всіх народностей, які проживають в Україні.

Принцип культуровідповідності. Учень та вчитель спільними зусиллями перетворюють зміст історичного морально-етичного досвіду людства на систему відкритих проблем. Така проблема моральної культури слугує джерелом особистісного розвитку дитини, умовою засвоєння нею загальнокультурних надбань, а саме виховання здійснюється як культурологічний процес, формування базису культури особистості.

Принцип суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Учень та вчитель є рівноправними партнерами у процесі спілкування, ставляться уважно до поглядів один одного, визнають право на відмінність, узгоджують свої позиції. Учитель уникає жорстких приписів, не ставиться до вихованця як до пасивного об'єкта своїх впливів; зважає на його психічний стан, життєвий досвід, систему звичок і цінностей; вдається до конструктивних та продуктивних виховних дій; схильний до творчості та педагогічної рефлексії.

Принцип особистісної орієнтації. Означає, що загальні закони психічного розвитку проявляються у кожної дитини своєрідно і неповторно. Педагог культивує у зростаючої особистості почуття самоцінності, впевненості у собі, визнає її право на вільний розвиток та реалізацію своїх здібностей; не обмежує її в правах почуватися індивідуальністю; виробляє оптимістичну стратегію розвитку кожного вихованця; спрямовує зусилля на розвиток світогляду, самосвідомості, культури потреб, емоційної сприйнятливості, довільної поведінки, базових якостей особистості.

Принцип превентивності. Учителі та громадські об’єднання здійснюють профілактику негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, допомагають їм виробити імунітет до негативних впливів соціального середовища. При цьому має бути забезпечена система заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру з формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин та різному прояву деструктивної поведінки, відвернення суїцидів та формування навичок безпечних статевих стосунків.

ЗМІСТ ВИХОВАННЯ

Сучасний зміст виховання в Україні — це науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характе­ризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, праці, природи, мистецтва, самої себе. Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із загальновизнаними цінностями і якостями та самореалізації його сутнісних сил. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власне ставлення.

ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИвиявляється у патріотизмі, національній самосвідомості й ідентифікації, правосвідомості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин.

ЦІННІСНЕСТАВЛЕННЯДОЛЮДЕЙвиявляється у моральній активності особистості, прояві відповідальності, чесності, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, терпимості до іншого, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов'язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні працювати з іншими; здатності прощати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості. Показник моральної вихованості особистості — це єдність моральної свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.

ЦІННІСНЕСТАВЛЕННЯДОПРИРОДИформується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні функцій природи в житті людини та її самоцінності; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, екологічно безпечно; критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи; вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами; активній участі у практичних природоохоронних заходах: здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильному екологічному просвітництві. Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов'язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку.

ЦІННІСНЕСТАВЛЕННЯДОМИСТЕЦТВАформується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних з мистецтвом. Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері.

ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ є визначальною складовою змісту виховання особистості, що спрямована на формування у неї розуміння особистої значущості праці як джерела саморозвитку і самовдосконалення.

Ціннісне ставлення до праці, складний змістовно-синтетичний компонент особистості, який включає в себе ставлення дітей та учнівської молоді до праці як однієї з важливих життєвих потреб, почуття задоволеності працею й наявності сукупності найважливіших моральних якостей, що визначають ставлення до трудової діяльності загалом (працьовитість, відповідальність, охайність, бережливість, вміння раціонально розподіляти робочий час і т.п.).

ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕпередбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил. Воно є важливою умовою формування у дітей та учнівської молоді активної позиції.

Ціннісне ставлення до свого психічного "Я" передбачає вихованість у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу — думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість сприймати себе такою, якою вона є, знати свої позитивні і негативні якості, сприяти формуванню у неї реалістичної Я-концепції, готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної самокритичності.

Ціннісне ставлення до свого соціального "Я" виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя, конструктивно на них впливати; визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей; позиції активного суб’єкта громадянського суспільства, який може і має впливати на долю країни.

Чинники сучасного виховання:

Першим і найважливішим чинником виховання є українська сім’я, яка стоїть у центрі глобальних економічних, політичних та культурних змін, які відбуваються у державі і являється тією найменшою клітиною у житті суспільства, його основою, яка через власну культуру, мову, цінності виявляє значний вплив на виховання підростаючого покоління.

Другим важливим чинником є школа, яка сьогодні покликана, в першу чергу, стати осередком виховання, в тому числі, самовизначення і самореалізації кожної особистості. У навчально-виховному процесі головний акцент має переноситись із засвоєння певної кількості знань на виховання особистості з урахуванням її унікальної природи, і вже на цій основі формувати у неї моральні цінності, творчу діяльність. Процес виховання окрім власне наукового підходу складається з творчих актів, засадами яких є відчуття вихователем конкретної життєвої ситуації, його такт.

Складовими виховних технологій є форми організації та способи виховання. Процес виховання здійснюється у певних організаційних формах (індивідуальні, групові, колективні, масові).Визначальною постаттю навчальних закладів був, є і буде УЧИТЕЛЬ. Найпершою рисою кожного вчителя має бути вроджена любов до дитини та природний нахил до виховання, до синтезу народної й академічної педагогіки.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ВИХОВАННЯ

Недостатня орієнтація законодавства України на виховання дітей та учнівської молоді актуалізує необхідність розширення його змістовно­го наповнення та правового забезпечення

Важливо законодавчо визначити напрями впливу на дітей та учнівську молодь, які шкодять їхньому благополуччю, захистити особистість від руйнівної інформації.

Підготовка керівних і педагогічних кадрів до організації вихов­ної діяльності вимагає певного удосконалення. Необхідно поліпшити якість викладання дисциплін психолого-педагогічного циклу у педагогічних навчальних закладах, розробити сучасне програмно-методичне забезпечення виховного процесу.

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ:

- удосконалення нормативно-правової бази з питань виховання;

- консолідація зусиль органів державної влади у вихованні духовно-мораль­ної, життєво компетентної особистості, яка успішно реалізує свої потенційні можливості в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал;

- підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації педагогіч­них працівників з виховної діяльності.

ХАРАКТЕРИСТИКА ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ

1. Ступичненська загальноосвітня школа

Катеринопільської районної ради

Черкаської області

Школа в Ступичному була давно. Спочатку –церковно-приходська,а у 1920 році в село прибули кілька вчителів. Із того часу навчальний процес не переривався. Будівля нинішньої школи зведена у 1927 році. Незважаючи на поважний вік, школа дбайливо доглянута,осучаснена.

Педагогічний колектив впроваджує у своїй роботі новітні освітні технології. За копітку працю педагоги нагороджені подяками та преміями.

2. Адреса школи: вул. Шкільна, 12, с. Ступичне, Катеринопільський район, Черкаська область., тел.: (242-92) 3-40

3. Директор школи Турло Василь Миколайович

Педагогічні працівники:

В.В.Баліцька, Н.С. Турло,С.П.Коваль,

С.В.Горовенко, Р.В.Бойко, Г.І.Несвячена, В.В.Бойко, Л.Д.Замолінська, В.С.Бабенко,Н.Л.Бабенко.

4. Кількість учнів- 37;

Багатодітних родин – 3 ;

За національністю батьки і діти – українці;

Джерел негативного впливу немає ;

Школа співпрацює із сільською радою, Будинком культури, дитячим садочком, «Зерновою компанією «Хорс».

ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ

Педагогічна ідея запозичена із досвіду роботи О.А Захаренка:

«Увага духовному світу дитини, його здоров'ю, зосередження на індивідуальності учня в колективі однолітків; увага до сім'ї школяра;

цілеспрямованість у роботі, прагнення до всебічного і гармонійного розвитку дитини».

ЦІЛІ ВИХОВАННЯ

Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Мета виховання

Завдання

Зміст діяльності

Форми

Кінцевий результат

Почуття патріотизму, любові до свого народу, рідного краю, українських законів, звичаїв, традицій.

Знати та дотри-

муватися зако-

нів України, шанувати та пам'ятати ге-роїв,берегти та

примножувати

державні багатства.

«Біль Афганістану»,

«Пам'ять не має сивини», «Укра-

їна - незалежна держава».

Уроки Пам'яті,

уроки-зустрічі,

шкільні лінійки, виховні заходи,загально-

сільські заходи.

Усвідомлення

учнями своєї

активної громадянської позиції.

Початкова школа

Сформованість основних понять про народ, націю, суспільство, державу:

- почуття поваги та гордості до рідного краю, народу, мови;

- приналежності до української нації, відчуття себе громадянином України, шанування державних символів, Конституції України;

- любові до культури свого народу, його традицій, звичаїв і обрядів;

- розуміння правил взаємодії людей у колективі, суспільстві та безконфліктність їх спілкування, толерантного ставлення до представників інших національностей, шанобливого ставлення до їх культури, релігій, традицій.


Виховувати в учнів патріотичні почуття, гордість за свою Батьківщину, любов до рідного села, повагу до людей допомагають уроки – зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, учасниками бойових дій, воїнами – інтернаціоналістами:«На варті Батьківщини»

Важливе місце у вихованні молодших школярів займають родинні традиції.

Беручи активну участь у підготовці та відзначенні свят, звичаїв і обрядів народного календаря, учні проймаються глибокими патріотичними почуттями, життєстверджуючим оптимізмом, почуттям господаря рідної землі:

«Мати – берегиня роду», «Хліб – усьому голова»,

«Міцна сім’я – опора України», «Квітни, мово, зірницями слова»,


«Хай квітне земля від роду до роду»

Середня школа

Усвідомлення єдності власної долі з долею Батьківщини:

- почуття любові до свого рідного краю, Батьківщини, народу

українських законів, традицій та звичаїв;

- моральних, духовних та історико-культурних цінностей, високої мовної культури;

- шанобливого ставлення до державної символіки;

- правил та норм поведінки, соціально важливих для суспільства;

- активної життєвої позиції щодо негативних проявів у соціумі;

- толерантного ставлення до історії та культури інших народностей, які проживають в Україні та інших державах.

Щопонеділка у школі проводиться загальношкільна лінійка, яка розпочинається виконанням Гімну України. Директор школи Н. І. Бабенко розпочинає повчальну бесіду з учнями.(«210 шкільних лінійок» О. А. Захаренка). Закінчується лінійка виконанням учнями Гімну Ступичненської школи (сл. В. Постолаки, муз. В. Постолаки).

Під час проведення загальносільських заходів(постійно за участю школи) звучить Гімн села Ступичного. Розпочинається захід виконанням державного Гімну,а закінчується ― піснею-гімном (муз. В. Шулудька-Постолаки, сл. А. Косяченка):

Щорічно школа організовує дні Пам'яті, уроки-зустрічі, уроки-реквієми до річниць виведення військ із Афганістану. На таких заходах ми вшановуємо своїх односельчан, які проходили службу в цій далекій гірській країні.

Воїни-афганці нашого району, учні школи, жителі вшановують хвилиною мовчання загиблих українців у роки Великої Вітчизняної війни та в роки війни в Афганістані. Два воїни-інтернаціоналісти ― Микола Олексійович Дудник та Віктор Борисович Дзюнь ― повернулися живими.

Сергій Юхимович Спільніченко поліг у бою на чужій землі. У школі обладнана кімната-музей, у якій зібрані фото, речі Сергія. У цій кімнаті проводяться різні заходи, зустрічі з воїнами-афганцями Катеринопільського району.

Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей

Мета виховання

Завдання

Зміст діяльності

Форми

Кінцевий

результат

Культура поведінки вдома,

в школі,громад-

сяких місцях;

усвідомлення

себе повноцінним

членом колективу,

суспільства.

Усвідомити:

життя і здоров'я лю-

дини найвищі цінності.

« Мій дім- моя

родина», «Жит-тя-найцінніший

скарб», уроки

гендерної рівності, «Ксенофобія»(ан-

кетування).

Загальношкільні

лінійки, виховні години,

години спілкування,

анкетування.

Ціннісне ставлення до оточуючих людей; неприйняття агресії і насильства.

Протягом кількох років в школі працює загін „Милосердя”.

Загін налічує 12 учнів старших класів, які доброзичливо ставляться до інвалідів великої Вітчизняної війни, людей похилого віку та дітей-інвалідів. Тимурівці також надають посильну допомогу в ремонті школи.

Члени загону надають допомогу 15 особам.

ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО МИСТЕЦТВА

Мета виховання

Завдання

Зміст діяльності

Форми

Кінцевий результат

Формувати естетичні почуття у

діях, вчинках, пов'язаних із

мистецтвом.

Збагнути та виразити власне ставлення до

мистецтва,

здійснювати

творчу діяльність

створення поетичної збірки ”Магія слова ”,

виготовлення творчої скриньки ”Перлинки поезії”

Конкурси,

виставки,

творчі звіти,

гуртки.

Володіння системою елементарних мистецьких знань.

Учні, навчені мислити творчо, прагнуть самореалізуватися. Тому на шкільних лінійках, святах, заняттях-практикумах, вікторинах, презентаціях, семінарах, за круглими столами проводяться творчі звіти, де діти залюбки діляться своїми досягненнями, творчими злетами.

Неодмінною складовою в творчості є участь у різноманітних конкурсах: районних, обласних, республіканських.

Це і всеукраїнські конкурси “Я люблю тебе, Україно” і “Об’єднаймося ж, брати мої!”, щорічний районний та обласний конкурс “Тарасовими шляхами”, в якому діти неодноразово ставали переможцями та призерами, нагороджені дипломами, грамотами та цінними призами.
Кiлькiсть переглядiв: 577

Коментарi